Тверда переконаність, що потрібно піднятися на гору Мойсея, виникла ще в Москві, розбавити пляжний відпочинок активним трекингом, так би мовити. Шкода, звичайно, що без ночівлі в наметі, зате місце сили, паломники сюди з усього світу пруться. Знаходиться гора Мойсея в Єгипті, на Синайському півострові, в 130 км від міста Шарм ель шейх, в якому ми оселилися.
За переказами на горі Мойсея, або як її ще називають горі Синай, Мойсей отримав заповітні скрижалі, і піднявся на цю гору людині і зустріла світанок, прощаються всі гріхи.
З цих причин взяли ми екскурсію на гору Мойсея. Ціна невелика - 30 $. Можна і самостійно було туди зганяти, та не хотіли морочитися. До речі, по дорозі у нас кілька разів перевіряли візи Єгипту, так що беріть паспорти.
Гора Мойсея в Єгипті
Приїхали ми до підніжжя гори Мойсея години в 2 ночі. Якраз, щоб до самого світанку потрапити. У провідники нам видали багатомовними бедуїна. Хреновенько, але на 3-4 мовах він говорив. На дворі квітень місяць і було відносно тепло, близько 15 градусів, куртка бажана, та й то ближче до вершини. Так що готельний екскурсовод (від Пегаса який) нас надув, лякаючи мало не снігом.
Висота гори Мойсея - 2300м над рівнем моря. Йти ж треба набагато менше, метрів 700 у висоту, і кілометрів 5 в довжину. Підйом займає близько 2,5 годин. Останній ривок - це 800 ступенів на саму вершину, де розташований оглядовий майданчик і залишки каплиці Святої Трійці. Шлях в цілому не складний, хоча для зовсім далеких від фізкультури може виявитися важкою, але є привали, де можна відпочити. Основна частина дороги зроблена штучно і є відносно широку і рівну стежку з ухилом. Мойсеєві явно складніше було наверх забиратися. Сумарно вся екскурсія на гору Мойсея в Єгипті займає часу близько доби разом з автобусом, за умови, що ви їхали з Шарма.
Якщо по шляху вам будуть пропонувати «Камель», то знайте - це Camel, чи то пак верблюд, я це не відразу наздогнав. У розмові з нашим провідником ми дізналися, що верблюд насправді не верблюд, а дромедар (інакше одногорбий верблюд), який весь з себе і розумнішими, і пристосувань, та й взагалі супер пупер тварина. Просто про них ніхто не знає, тому називають їх просто Кемел. Буквально за 15-20 $, або як сторгуетесь, ви можете доїхати на одногорбих до ступенів, а там вже трохи до вершини гори Мойсея і безгрішний. Цікаво тільки, як небесна канцелярія розцінить подібний подвиг. Все-таки, треба щось зробити, щоб щось отримати.
Весь підйом на гору Мойсея в Єгипті відбувається в темряві, не видно ні зги, милуватися гірськими видами можна тільки на зворотній дорозі. Зате протягом усього шляху можна «насолоджуватися» природними ароматами, виливає верблюдами-дромедара. На вершині гори Мойсея збирається натовп людей в очікуванні світанку. Всім складно поміститься, тому доводиться залізти майже на каплицю. Вітер тут моторошний, як добре, що зимові куртки з Москви з собою.
Гора Мойсея (гора Синай). Всі чекають сходу сонця.
На горі Мойсея. перед світанком.
Через деякий час сонячний диск показується, і натовп, гіпотетично безгрішна, і зробила мільйон фотографій чергового сходу, плавно починає стікати вниз. Деякі продовжують молитися, група китайців неподалік співає під керівництвом свого авторитету. Трохи нижче, народ в білих шатах здійснює ритуальні дійства. Весело. Китайці, до речі сказати, гарно співали, мелодійно.
Гора Мойсея (гора Синай). Світанок.
Гора Мойсея (гора Синай). Друзі з вотока співають.
Зустрічаємо світанок на горі Мойсея після нічного підйому
Спуск з гори Мойсея був легкий. Спускатися простіше, однако. Тільки спати моторошно хотілося, адже сумарно вже добу на ногах (включаючи час перед екскурсією, спати ж спеціально перед нею не лягали).
Спуск з гори Мойсея. 800 сходинок.
Гори вражають своєю безжиттєвістю, ніякої рослинності взагалі: камені і пісок, пісок та каміння. Пам'ятаю, я в горах Алтаю журився малою кількістю дерев, так у порівнянні з синайськими горами, Алтай просто джунглі.
Гора Мойсея в Єгипті
Околиці гори Мойсея.
Околиці гори Мойсея.
Гора Мойсея. Молодий бедуїн і його дромедар.
Гора Мойсея. верблюжа процесія.
Монастир Святої Катерини та Неопалима купина
У програмі було ще відвідування монастиря Святої Катерини. Це особливе місце, тут мирно поєднуються кілька релігій, є і російська церква і мечеть. Можна поставити свічки, подивитися на склад черепків ченців, побачити колодязь виритий Мойсеєм, і модернізований Наполеоном.
Монастир Святої Катерини.
Усередині монастиря знаходиться широко відомий і злегка обдертий кущ неопалимої купини, якому кілька тисяч років. Неопалима купина - це не згорає кущ, з полум'я якого, Бог звернувся до Мойсея. Особливий він ще і тим, що ніде не приживається, спроби його пересадити виявлялися безуспішними. Близько куща Неопалимої купини можна заникав в стінку записку з бажанням. Його не можна чіпати по ідеї, екскурсоводи шиплять на недбайливих туристів чіпали цю святиню.
Кущ Неопалимої купини. Монастир Святої Катерини.
Задоволені і щасливі, та ще й нагодовані (сніданок в ресторані входив у вартість екскурсії), ми поїхали назад в Шарм ель шейх. Мікроавтобус вже не здавався таким комфортним, як вчора, через коротких спинок сидінь спати було не реально. Моя сонна голова на кожному повороті так і норовила залишити вм'ятину на корпусі авто або розбити скло. Мабуть, всесвіт вирішила, що одного відпущення гріхів мало, і треба ще щось підправити в самій голові.
