Національні особливості Німеччини - або ці дивні німці
Німеччина нам запала в душу після відвідування сучасного міста Мюнхена. Країна чітких правил, дотримання законів, і застосування останніх технологій. Напевно є і свої мінуси, як же може бути без них, адже ідеальних країн не існує, і вони стають помітні вже після тривалого проживання в Німеччині. Однак, що для одного погано, то для іншого добре, все відносно. У будь-якому випадку, з хорошого треба брати приклад.
Сьогодні про ті особливості Німеччини, які ми помітили самі, і про які нам повідав Оллі, який дав притулок нас на кілька днів в Мюнхені.
Перша національна особливість Німеччини - це культура велоруху, яка вже обчислюється не одним десятком років. Нам же таке в дивину. Як вам велопробкі? Або велосипедисти з велотележкамі, прямо як повноцінні машини з багажником? Таким темпами можуть і проблеми з паркуванням велосипедів початися, вже до того їх багато. Причому це не дорогі гірські, а звичайні міські Вели, доступні за ціною абсолютно всім. Можливо, тому і зустрічаються старі і іржаві, прив'язані до дерева і кинуті напризволяще - мовляв, забув де залишив, не проблема, новий куплю.
Взагалі, сучасно тут не тільки в плані велоруху. Але і багато в чому іншому, все зроблено для чогось для людей. Одні громадські туалети на паркінгах уздовж автобанів чого варті - датчики включення води і змиву інфрачервоні, і іноді класична музика всередині грає. Це вам не дірка в підлозі в дерев'яній кабінці з купою мух. Так само на кожному паркінгу столи з лавками, де можна поїсти. А про безкоштовні автобани без обмежень я взагалі мовчу.
Німеччина - країна передових технологій. Приємно бачити повсюдне використання сонячних батарей і ветрогенератов, цілі поля просто. А ще одна особливість Німеччини - сортування сміття. Причому німці не просто розподіляють по типу матеріалу, а й розділяють скло різних кольорів і пластик за різними критеріями. Це вони так природні ресурси економлять. Дивні, так? Адже ми разом з Африкою зведемо нанівець всі їхні зусилля. Спилим весь ліс, забруднимо все річки і озера, у нас то природних ресурсів щось навалом!
Перший час, ми ходили і дивувалися, звідки стільки інвалідів? Ось яка вона, благополучна країна з купою хворих людей! Але трохи пізніше стало ясно - у нас в Росії інваліди стають ізгоями суспільства, і просто сидять вдома, і їх ніхто не бачить. Тут же - це звичайні люди, що живуть повноцінним життям: інвалідні коляски за останнім словом техніки, спеціальні ліфти, пристосування, нормальне ставлення з боку суспільства, друзі.
Мені з дитинства переконували значимість хліба для російської людини. І я думав, що саме в Росії їдять дуже багато хліба. Поступово мої ілюзії розвіюються. Спочатку в Туреччині я побачив скільки хліба їдять, тепер ось дізнався про цю національну особливість Німеччини. Сніданок - це кілька видів хліба (бублики, рогалики, круасани, багети) з варенням, пастами, сирами. І так кожного дня. Як вони не поправляються тільки? Випічка на вулицях продається на кожному розі, на багатьох станціях метро. І скільки її видів! А що у нас? Остогидла всім слойки-напівфабрикати з 10-ю начинками, розігріті в мікрохвильовці ... З іншого боку, менше їсти будемо мучного.
Що хочеться зробити, коли бачиш міліцію? Правильно, перейти дорогу і обійти стороною, хіба мало чого в голову прийде владою приреченим. Тут же можна забути про подібні почуттях. Коли, ми ночували в аеропорту Берліна, ми раділи, що поруч ходить патруль і нас охороняє. Люди дійсно займаються своєю справою.
Інша особливість Німеччини - це поведінка на дорозі. Ну яка нормальна і поважаючий себе людина буде пригальмовувати, побачивши машину з включеним поворотником? Адже проскочить ж вперед! Ні, в Німеччині однозначно складно їздити за кермом - тебе всюди пропускають, що не сигналять, коли ти заважаєш руху, що не підрізають, перебудовуючись з ряду в ряд. А крім цього, всі дотримуються швидкісні режими і в пробці стоять і чекають своєї черги. Так адже зовсім можна розучитися водити машину, та й адреналін не надходить в кров.
Найголовніша особливість Німеччини, хоча напевно і всієї Європи - це ввічливість і привітність людей. І ось навіщо питається? Навіщо продавцю в магазині посміхатися? Особливо, якщо поганий настрій. Адже набагато краще нахамити, адже тоді день буде прожитий не дарма. Так ні, ці дивні німці ще про життя запитують, мовляв, як здоров'я, як життя, звідки ви. Зовсім з глузду з'їхали, знущаються! Але нічого, ми стійко переносили це дружелюбність 4 тижні, поки були в Європі. А коли прилетіли у Внуково, то прям бальзамом на серце виявився прикордонний контроль - з такими мерзенними пиками нас зустріли прикордонники, що аж в грудях щось радісно затріпотів, відчуваючи повернення на Батьківщину. Але усвідомлення, що муки перебування в Європі закінчені, прийшло тільки в нашому російському супермаркеті - обхамілі і жбурнули здачу - тепер ми вдома!
І наостанок трохи фото провінційної Німеччини
P.S. Хай вибачать мене патріоти Росії, але ця стаття була написана в перші дні після приїзду з Європи, і тоді контраст був вже дуже сильно помітний. Трохи пізніше, як зазвичай, перестаєш це все помічати. І так, я прекрасно розумію, що в Німеччині купа мінусів, але боюся для багатьох вже краще такі мінуси, ніж ті, що є в Росії або інших країнах СНД.