Почав потроху розбирати фотографії з Криму, яких було зроблено чимало за півтора тижні перебування, і хочу розповісти про нашу одноденної вилазки з Алушти на Чатир Даг. Даний похід одного дня дуже хороший в плані його доступності, як для походников, так і для простих відпочиваючих. Хоча, звичайно, без фізичних зусиль обійтися не вийде, і які звикли тільки до невеликих пересуванням між житлом і пляжем / кафе, він не підійде. Подібні прогулянки дуже зручні, якщо немає часу на тривалий похід, але дуже хочеться в гори. Пам'ятаю, як точно так же одним днем ми піднімалися пішки на гору Два Брата на Кавказі, в Альпи близько Гренобля у Франції, а також прям на машині на плато Лагонаки висотою в 2000 метрів в Адигеї.
Чатир Даг яйла - являє собою гірське плато (яйла означає гірське пасовище) з декількома вершинами. Найвища з них гора Еклізі-Бурун, висотою 1527 метрів. Власне, на неї ми і вирушили.
Гірські тролейбуси є по ходу тільки в Криму. Не знаю, наскільки доцільно було робити такий вид транспорту, але на мене він найзручніший для даного походу одного дня. Тролейбус ходить не менше, ніж раз в 20 хвилин, стартує від автовокзалу в Алушті, майже всі номери їдуть в потрібну сторону і потрібен той, що їде до Ангарського перевалу. До речі, точно також до Ангарського перевалу можна спокійно доїхати з Сімферополя і Ялти, час у дорозі просто буде побільше. Так ось з Алушти тролейбус їде хвилин 30-40. І не дивлячись на те, що по самій Алушті переміщаються екземпляри старше мене, ми їхали на сучасному кондиционированном тролейбусі з телевізорами і дивилися мультики. Вартість проїзду становить всього 4 гривні (16 руб).
Скільки йому років одному богу відомо
Тролейбус з кондиціонером і мультиками
Перейшовши дорогу (основну трасу) і пройшовши кілька сот метрів до турбази по асфальту, ми потрапили на турбазу, а відразу після входу на її територію повернули направо на ґрунтову дорогу йде вгору. Там навіть покажчики є. Та й взагалі весь маршрут маркований мітками (червона смужка) через його популярності. У 2009 році на Еклізі-Бурун аж хресний хід відбувався. Це я до того, що навіть без карти досить складно заблукає, і в крайньому випадку можна запитати у зустрічаються людей правильну дорогу.
Стежка маркована мітками
Цікавий мотиваційний антисміттєвий плакат
Йти можна різними шляхами, але самий найближчий пролягає через туристичну стоянку Букова поляна, яка на картах, саме як дозволена стоянка не відзначена, але стояти з наметом на ній можна по завіреннях лісника. Цей відрізок шляху займає приблизно 1 годину часу. Тут є джерело, де можна оновити запаси води, і дикі груші, цілком собі їстівні в серпні місяці. Найскладніше, починається якраз після Букової галявини - через деякий час ліс закінчується і належить підйом мало не під кутом в 45 градусів. Саме тому, з Букової галявини добре ходити в радіалку (радіальний похід), залишивши тут важкі рюкзаки.
Стоянка Букова поляна
Джерело на Букової галявині
Скукоженний маленький їжачок
Після стоянки ми полізли вгору, зустрічаючи покажчики на Ангар-Бурун (вони правда не вказують конкретний напрям). Це ще одна така вершина на Чатир Даг, яка залишиться в стороні, так як насправді основна стежка все ж веде на Еклізі-Бурун.
Перший невеликий, але крутий підйом після Букової галявини
Покажчик на Ангар-Бурун
Під час тривалого і важкого підйому, ми були винагороджені шикарними видами на Алушту, Демерджі яйлу і Бабуган яйлу. В принципі, особливо втомленим можна десь тут і закінчити свій шлях, так як далі гірські види будуть не сильно змінюватися. Але варто врахувати, що попереду буде тільки один невеликий підйом в самому кінці. Йти по Чатир Даг яйлі належить ще близько години.
Вийшли з лісу і ліземо на Чатир Даг
Вже непогано видно Демерджі
На півдорозі до Чатир Даг яйлі
Не забуваємо милуватися видами і вбирати їх
Я і ширококутний об'єктив
Забралися на Чатир Даг яйлу, основна висота набрана
Природно, ми були налаштовані дійти до кінця, адже йшли без нічого і не побувати на найвищій точці Чатир-Даг ми просто не могли. Найбільше нам не хотілося дощу, який в останні дні лив постійно і Чатир Даг і Демерджі були оповиті завісою хмар, але в цей день сонце хоч і не світило постійно, але погода нас милувала.
Йдемо по плато, тут немає дерев і сильний вітер
Кругом скелі і камені
Все навколо покрито ялівцем
Хтось виклав з камені кілька кіл
Все навколо покрито ялівцем
Залишився останній підйом на Еклізі-Бурун
Чатир Даг яйла на шляху до Еклізі Бурун
Чатир Даг яйла на шляху до Еклізі Бурун
Вниз йдуть стрімкі стіни, навіть підходити страшно
На вершинке я познайомився зі Свідками Єгови, які ніяк не могли зробити фотку з розвівається шарфом, так як не виходило у них стрибнути синхронно. Хороші такі хлопці, цікаво поспілкувалися 🙂 Зробивши кілька кадрів, насолодившись видами, перекусивши пряниками і сухофруктами, ми вирушили задоволені вниз. Воно того варте!
Гора Еклізі-Бурун і хрест на ній
Вид з Еклізі-Бурун на плато Чатир-Даг
Вид з Еклізі-Бурун в строну Алушти
Невдалі спроби одночасно стрибнути
Веселі хлопці і за сумісництвом свідки Єгови
Ще одна табличка на вершині про групу Витязі
Друзі сидять хомячат без мене, поки я ходжу фотографую
Сонце перемежовуються з хмарами і дарувало нам такі картини
Сонце перемежовуються з хмарами і дарувало нам такі картини
Ем задоволений пряники з водою
Звідси з висоти було видно нижню плато Чатир Даг, за яким буквально тиждень тому ми розсікали на квадроциклах. Забавно, в той день, ми дивилися навпаки на цю вершину, і ворожили, як же там нагорі 🙂
Вид з Еклізі-Бурун на нижнє плато Чатир Даг
Сумарно весь похід зайняв близько 6 годин: 4 наверх + 2 вниз, це без урахування часу на дорогу на тролейбусі, а також перебування на вершині. Так що цілком собі така гарна прогулянка на один день для любителів гірських видів, і навіть снаряги ніякої не потрібно.
Карта туристичного маршруту на Чатир Даг - клікабельно
Хороших і цікавих вилазок в гори! І не смітити! 🙂 Про всяк випадок ось вам ще посилання на мій детальний пост, як доїхати до Кримського півострова і з материкової Росії.
